Шмагун О.С.
БАГАТОМОВНІСТЬ ЯК НАСЛІДОК ПРИЙНЯТТЯ В ДІЮ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ: «ПРО ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ»
Міжрегіональна фінансово-юридична академія
У даній статті розкрито переваги та недоліки можливого білінгвізму на території України. Наведено порівняльні статистичні дані щодо приорітетності вибору мови спілкування населенням у 2001 і 2011 роках.
Ключові слова: «білінгвізм», «трилінгвізм», «плюрилінгвізм», «калькулювання», «державна мова»
Актуальність даної теми полягає в тому, що питання двомовності є мабуть одним з найболючіших питань сучасної української держави, питанням, що не дає спокою українській владі та народові й безумовно містить історичний контекст. 24 травня 2012 року на розгляд Верховній Раді України було надано проект Закону України «Про основи державної мовної політики» обговорення якого переросло у криваве протистояння.
Дослідженням мовних питань та білінгвістики займалися такі науковці як : В. П. Бєлянін, Ю. Д. Дешерієв, Л. В. Щерба, В.В.Пашков, Н.В.Деркач, П. Я. Гальперін, Л. С. Рубінштейн, І. Н. Горєлов, Л.В. Панасюк та інші.
У світі багатомовність досить поширене явище, зокрема такими є держави: Люксембург, трилінгвізм - Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Канада, Ірландія, Білорусь, Фінляндія.