Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

УДК 37.018.1(510)

Калашник Л.С.

ПЕДАГОГІЧНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНОГО ПІКЛУВАННЯ ПРО ДІТЕЙ-СИРІТ В КНР

Інститут вищої освіти Національної Академії Педагогічних Наук України

 

ВСТУП. Сьогодні за офіційною статистикою в Україні загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, складає 103 679 осіб [71]. Слід зазначити, що це число лише дуже приблизно відображає реалії життя, оскільки безпритульні діти, діти вулиць, діти, що перебувають у диспансерах, установах Державної пенітенціарної служби України і т. і., не враховані у цій цифрі.

Законодавство України гарантує цілу низку пільг та допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. Разом з тим, сирітство як явище продовжує поширюватися. Виходячи із економічних реалій, кількість українських сімей, які мають можливість усиновити чи встановити опіку над дітьми-сиротами чи дітьми, позбавленими батьківського піклування, змен­шується, а відповідно збільшується частка тих дітей, які потрапляють у заклади соціального захисту. Найбільш прикрим є те, що діти сиротіють при живих батьках, а допомога цим дітям з боку держави, в основному, зводиться до декларування збільшення соціальних виплат, збільшення фінансування на їх опікування та надання їм більш широкого пакету пільг та гарантій, але на практиці упирається в проблему недофінансування як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях, відсутністю квот на робочих місцях для випускників дитячих будинків, упередженість з боку роботодавців та пересічних мешканців країни тощо.

Окреслена проблема вимагає негайного вирішення. Загальновизнано, що стара система піклування про дітей-сиріт, яка дісталася Україні в спадок від Радянського Союзу, неефективна, вельми затратна та апріорі провальна в сучасному економічному становищі країни. В цьому сенсі заслуговує на увагу досвід організації системи роботи з дітьми-сиротами в сучасній КНР, яка спрямована на інтегрування дітей-сиріт в суспільства на правах рівних можливостей, на усунення наслідків сирітства (велика кількість сиріт, які утримуються коштом держави) та на недопущення появи цього явища або зведення його до мінімуму у кількісному показнику.

ЧИТАТЬ ВЕСЬ ТЕКСТ >>>